ще
згорнути
Усі статті номера
8
серпень 2018року
картотека
справи дня

Справи дня. Тема «Цікавинки з бабусиної скрині»

Цікавинки з бабусиної скрині



 

Фізкультхвилинка «Чики-рики»

Мета:

  • знімати емоційне й психофізичне напруження;
  • створювати веселий настрій.

Діти спільно з вихователем промовляють рядки вірша й виконують відповідні рухи:

Чики-рики, півники гайда, (крокують на місці)

Була собі дівчинка-найда (розводять руки в сторони)

І хліб пекла, (складають долоньки разом)

І часник товкла, (складають одну долоньку в кулак і стукають ним об другу долоньку)

І сорочки латала,(імітують шиття:

водять рукою, ніби голкою з ниткою)

І на хлопців моргала. (смикають бровами)

Ось така вона була (розводять руки в сторони)

Очі дівчинки манюсінькі (зводять вказівний і великий палець, залишаючи між ними невеликий простір)

Яка ж бо ти та й гарнюсінька: (показують руками на личко)

За косою барвіночок (показують руками за голову)

Ще й рученьки як в панночок. (витягають вперед руки, крутять долоньками)



 

Інтерактивна гра «Ти увагу проявляй і неправду виправляй»

Мета:

  • розвивати увагу, логічне мислення;
  • удосконалювати вміння відрізняти реальні речі від вигаданих.

Вихователь читає дітям віршовану казочку-небилицю:

Ой ти дядьку, Мусію,
Чи ти бачив чудасію?
Що попова кобила
По городу ходила
Поросята водила.
Поросята кричать,
Вони їсти хотять.
Вони їсти хотіли,
І знялись та й полетіли,
У лісочку на дуб сіли.
У лісочку на дуб сіли,
Усі груші поїли.

Діти, коли чують те, чого не буває насправді, плескають у долоні.



 

Пальчикова гра «Ворожіння на ромашці»

Мета:

  • розвивати дрібну моторику рук;
  • удосконалювати навички лічби.

Вихователь роздає дітям паперові ромашки. Діти вдають, ніби відривають пелюстки. Для кожної дії складають великий і вказівний/середній/підмізинний палець/мізинець. При цьому повторюють дію відповідну кількість разів:

  • великий і вказівний — «відривають» пелюстку двічі;
  • великий і середній — тричі;
  • великий і безіменний — чотири рази;
  • великий і мізинець — п’ять разів.

Після цього вправу повторюють, починаючи з мізинця, а потім у такий самий спосіб проводять для другої руки.



 

Вірш

Пахне літо чебрецями

Світла днина над полями,
Пахне літо чебрецями
І виспівує в колоссі
Вічну пісню стоголосу.
Кличе літо в полонини,
Де світанки сині-сині,
Вдень припрошує до річки
Під смарагдові смерічки.
Скільки сонця, скільки світла
Нам дарує щедре літо!
Прогримить гроза над гаєм —
В небі райдуга засяє.
Й знову сонце над полями,
Пахне літо чебрецями,
А лани — новим врожаєм.
                               Іван Чопей



 

Логіко-математична гра «Додай пелюстку»

Мета:

  • розвивати логічне мислення;
  • удосконалювати навички лічби.

Вихователь роздає дітям картки із зображеннями квіток з різною кількістю пелюсток, а також десять картонних пелюсток. При цьому педагог говорить: «Уночі негода наслала на квіткову галявину сильний вітер, який зіпсував зачіски найкрасивіших квітів. Ну ж бо допоможіть їм відновити свою вроду — поверніть пелюстки на місце. Але пам’ятайте, що їх у кожної квітки має бути десять». Діти додають кожній квітці потрібну кількість картонних пелюсток, викладаючи їх на картку.



 

Народна гра «Бджілка»

Мета:

  • знімати емоційне й психофізичне напруження;
  • створювати веселий настрій.

Діти за допомогою лічилки обирають бджілку. Відтак йдуть по колу, а бджілка поза ним у зворотному до дітей напрямку. Діти примовляють:

Ми на луг ходили,
Хоровод водили,
Весело гуляли,
Квіточки шукали. (присідають)
Щойно присіли,
Бджілку зустріли.

Бджілка заходить у коло. Діти звертаються до неї: «Де ти, бджілко, була?». Бджілка відповідає:

Облітала три села.
Радо в них мене вітала
Кожна квіточка мала.

Бджілка «облітає» навколо кожного гравця, звуконаслідуючи «дз-дж», і обирає ту дитину, яка буде наступною бджілкою.



 

Рухлива гра «Гуси і вовк» (до свята Маковея)

Мета:

  • розвивати спритність;
  • спонукати до фізичної активності.

Двоє дітей виконують ролі матері й вовка, решта — гусей. Ігрова кімната мотузкою полілена на поле і хату. Мати жене гусей у поле і повертається назад. За деякий час між нею і гусьми відбувається діалог:

— Гуси, додому! Вовк за горою!

— Що він робить?

— Гусей скубе.

— Яких?

— Сірих! Сірих! Гуси волохаті, тікайте прямо до моєї хати!

Гуси поспішають перетнути лінію, а вовк намагається когось зловити. Хто встиг до хати, залишається недоторканим. Кого ж вовк упіймав, він забирає до себе. Гру продовжують.



 

Народна гра «Летіла сорока»

Мета:

  • навчати хороводних пісень;
  • спонукати до фізичної активності.

Діти обирають ловця — сороку, яка стає в центр кола. По колу ходять двоє-троє дітей і співають:

Літала сорока по зеленім гаю,
Водицю збирала з зимового ручаю.
Гей-гей, мало нас,
Ти, Оленко, йди до нас.

У такий спосіб діти закликають до свого кола решту гравців, називаючи їх на ім’я. Коли ж дітей у колі стає багато, співають так:

Літала сорока по зеленім гаю,
Води набрала з зимового ручаю.
Гей-гей, багато нас,
Ти, Оленко, йди від нас.

Діти чимдуж розбігаються, а сорока ловить їх. Кого спіймає, той стає наступним ловцем.



 

Логіко-математична вправа «Скільки персонажів?»

Мета:

  • навчати фіксувати кількість народними способами;
  • розвивати дрібну моторику рук.

Вихователь об’єднує дітей у дві команди. У першій кожному гравцеві роздає по одній мотузці, а в другій — по кілька. Відтак ставить командам завдання:

  • першій — пригадати персонажів казки «Пан Коцький» і зафіксувати їх кількість вузликами на своїх мотузках;
  • другій — пригадати персонажів казки й викласти з мотузок цифри на позначення їх кількості, тобто від одного до шести.

Учасники в обох командах виконують завдання індивідуально. При цьому на кожною дію називають персонажів казки: кіт, лисиця, заєць, вовк, ведмідь, дикий кабан.



 

Логіко-математична вправа «Перетвори фігуру»

Мета:

  • закріплювати знання геометричних фігур;
  • розвивати мислення, пам’ять, спостережливість, уяву.

Вихователь пропонує дітям «оживити» геометричні фігури. Для цього роздає їм трафарети. Діти мають прикласти їх до аркушів, обвести бажану фігуру й перетворити її на будь-якого персонажа казки «Пан Коцький», тобто домалювати очі, ротик, вушка, вуса, носик тощо. Додані частини також мають бути геометричними фігурами. За потреби вихователь показує дітям готове зображення кота, у якого голова — це овал, вушка — трикутники, очі — напівовали з кружечками в середині, ніс — кружечок, рот — дуга, вуса — прямі лінії. По завершенні роботи діти розповідають, на яких персонажів перетворилася їхні фігури.



 

Народна гра-руханка «У гайок ходили»

Мета:

  • знімати емоційне й психофізичне напруження;
  • створювати веселий настрій.

Діти разом з вихователем промовляють рядки вірша й виконують відповідні рухи:

1, 2, 3, 4 — у гайочок ми ходили. (крокують на місці)
Зайця сірого зустріли.
Зайчик прудко так стрибає, (підстрибують)
Пташка весело літає. (махають руками, ніби крилами)
Швидко лис десь пробіжить, (біжать на місці)
Їжачок в кущах сидить. (присідають)
Посиділи і ми трішки,
Щоб спочили ручки, ніжки.
Всі веселі, от чудово!
У гайок підемо знову. (підіймаються і крокують на місці)



 

Логічна розминка

Мета:

  • розвивати логічне мислення, уважність, швидкість реакцій;
  • удосконалювати навички лічби.

Вихователь ставить дітям запитання, інколи підступні, а діти швидко відповідають:

  • Скільки хвостів у двох корів?
  • Скільки ніг має носоріг?
  • Скільки лап у карася?
  • Скільки крил у поросят?
  • Скільки сонечок у небі?
  • Скільки вогників у світлофора?
  • Скільки крил у курки?
  • Скільки сторін у круга?
  • Скільки зернят у соняшника?
  • Скільки кутів має шестикутник?

Почувши небилицю, діти вказують вихователеві на це. Вихователь спонукає їх думати, аби не втрапити «на гачок».



 

Вправа на розвиток емоційної сфери «Хитра лисиця»

Мета:

  • розвивати увагу, спостережливість, витримку;
  • удосконалювати вміння визначати стан людини за її мімікою.

Діти стають кружка тісно одне біля одного. Руки при цьому тримають за спиною. Вихователь йде ззовні кола й непомітно кладе комусь у руки невелику іграшку. Цей гравець стає «хитрою лисицею». Його завдання — у жодному разі не виказати себе. Вихователь пропонує дітям уважно придивитися до своїх товаришів і спробувати упізнати хитру лисицю за виразом обличчя. Якщо їм не вдається це зробити, вони можуть запитати: «Хитра лисице, де ти?», і простежити, чи не зміниться міміка когось із гравців.



 

Народна гра «Редька»

Мета:

  • розвивати спритність, координацію рухів;
  • створювати веселий настрій.

Хтось з дітей виконує роль сусідки, решта — у парах присідають одне напроти одного. Сусідка підходить до першої пари й каже: «Бабо, дай редьки!». Їй відповідають: «Скопай грядку». Сусідка вдає, що копає, а потім просить редьки в решти пар. Їй щоразу відповідають: «Посади собi! Полий собi! Посапай собi! Прополи собi!». Сусідка виконує ці дії, аж поки не почує: «Вирви собi». Та пара, яка це сказала, міцно тримається за руки, а сусідка хапає когось з них попiд руки й пробує «вiдiрвати» від партнера. Як зможе, то сідає на його місце, а як ні, то далi йде зi своїми запитаннями.



 

Математична розминка «Уважні та кмітливі»

Мета:

  • удосконалювати навички лічби.

Вихователь читає дітям математичні вірші, а вони слухають і розв’язують:

Живе поряд дід Свирид,
Борщ зварив він на обід.
Сам дві миски зразу з’їв,
А дві бабі залишив.
Скільки мисок усього
На обід борщу було?

Є й сусіда дід Кіндрат,
Було в нього шість курчат.
Двох він синові віддав,
Щоб, бува, ніхто не вкрав.
Скільки ж нині тих курчат
Має в себе дід Кіндрат?



 

Розповідь вихователя про свято жнив (з опорою на ілюстрацію)

Мета:

  • розширювати знання про період жнив;
  • формувати уявлення про звичаї й традиції, пов’язані зі збором урожаю зернових.

Вихователь: «Перш ніж розпочати збір урожаю, селяни в чистому одязі виходили на поле, дякували Богу, що дочекалися цього великого свята, і просили: «Господи-Боже, поможи легенько, добренько, щоб вижати хутенько». Колосся вони жали серпами й косами. Працюючи, селяни обов’язково співали. Приміром:

Здивувалися ліси:
Де ж поділися вівси.
Женці їх позжинали
Залізними серпами.

Перший сніп урочисто приносили додому й ставили на покуті, під образами. Люди вважали, що солома з цього снопа корисна для худоби, адже зберігає здоров’я. Після жнив українці на полі обов’язково залишали кілька пучків незжатих колосків, які називали «спасовою бородою», аби задобрити землю на наступний рік.

Із останніх зжатих колосків в’язали вінок, який прикрашали польовими квітами й надягали на голову найкрасивішій і найвправнішій жниці. Вона зі снопом у руках ішла попереду процесії, що з піснями й танцями рухалася з поля в село. Хтось з господарів готував святковий обід і чекав на гостей. Він приймав з рук дівчини вінок та сніп і запрошував гостей до господи. Починалося святкування з нагоди завершення жнив».

Обговорення: Яку роль хліб відіграє у нашому житті? Як колись відбувалися жнива? А нині як? Як називали останній зжатий сніп? Навіщо на полі залишали кілька колосків? Що люди робили після жнив?



 

Рухлива гра «Пиріжок»

Мета:

  • розвивати спритність;
  • спонукати до фізичної активності;
  • створювати веселий настрій.

Усі діти, окрім одного — покупця, стають у шеренгу й кладуть руки на плечі сусіду попереду. Перший гравець у шерензі — пекар, останній — пиріжок. Усі, хто поміж ними, — це піч. Покупець питає у пекаря: «Де мій пиріжок?». Пекар відповідає: «Он за піччю лежить». У цей час пиріжок відривається від гурту та поспішає стати спереду пекаря. Покупець намагається його зловити. Якщо пиріжку вдасться задумане, то він сам стає пекарем, а покупець знову муситиме ловити крайнього. Якщо ж покупець таки впіймає пиріжка, то міняється з ним ролями.



 

Загадки про хліб

Виріс у полі, на добрій землі
Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)

Одне кинув — жменю зібрав. (Зерно)

Золотий, зубатий
У полі пан вусатий. (Колосок)

Мене б’ють, мене товчуть і ріжуть,
А я все терплю, усім добро роблю. (Хліб)

Народився із землі,
Зарум’янивсь на вогні
І з’явився на столі
До борщу тобі й мені. (Хліб)

Що за хліб такий святковий
На рушник вмостився новий? (Коровай)



 

Дидактична гра «Скажи ласкаво»

​​​​

Мета:

  • навчати утворювати зменшувально-пестливі форми слів;
  • розвивати мовлення, мислення, фантазію.

Вихователь розкладає на столі картинки із зображеннями предметів і персонажів, про які йдеться в колискових піснях. Дітям він пропонує обрати по одній картинці й назвати ласкаво те, що на ній зображено. Приміром, кіт — котик, дитина — дитинка, хата — хатинка, миша — мишка, вікно — віконечко/віконце тощо. За потреби вихователь підказує або нагадує дітям рядки з відомих їм колискових.



 

Вірш

Веселкова лічилка

В лузі дощик із квіток
Кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
Простягались барвисті стрічки.
Ось червона, перша стрічка, —
Колір стиглої сунички.
Друга — наче мандаринки,
Що оранжеві в них спинки.
Третя — жовта, наче сонце
Зазирає у віконце.
А четверта — то зелена,
Як листок берізки, клена.
П’ять — блакитна, барвінкова,
Наче квіточка святкова.
Із семи стрічок веселих
Утворилася веселка,
І щоб знати кольори,
Ти лічилку повтори.
                         Леся Вознюк



 

Рухлива народна гра «Чий вінок ліпший»

Мета:

  • розвивати вміння працювати в команді;
  • знімати емоційне й психофізичне напруження;
  • створювати веселий настрій.

Діти утворюють два кола. Узявшись за руки, вони йдуть ведуть хоровод і промовляють:

Візьмемося за руки,
Підемо на луки,
Сплетемо віночок,
Станемо в таночок!
Чий найліпший вінок,
Той і піде у танок! (зупиняються й підіймають руки)

Ведучий — вихователь або хтось з дітей — визначає, у якому колі діти рухалися рівніше. Переможці танцюють під веселу музику, а решта — плеще їм у долоні. Гру повторюють.



 

Народна гра «Віночок»

Мета:

  • знімати емоційне й психофізичне напруження;
  • створювати веселий настрій.

Діти стають кружка. Вихователь ходить по колу й носить віночок. При цьому примовляє:

Я віночок сплету,
Я з віночком піду.
А кому я цей віночок
На голівку покладу?
Я (називає ім’я дитини) знайду.
Я до неї піду,
Я (називає ім’я дитини) цей віночок
На голівку покладу (надягає віночок на дитину)
Ой, і гарний вінок
І веселий танок!
Ви заплескайте гучніше,
Звеселяйте гурток.

Діти плескають у долоні, а дитина у віночку виконує прості танцювальні рухи, після чого сама говорить примовлянку й передає віночок.



 

Мовленнєва вправа «Як усе було?»

Мета:

  • удосконалювати вміння переказувати казку за схемою-опорою.

Вихователь пропонує дітям переказати казку «Колосок». А для цього скористатися схемою-опорою.

Вихователь підводить дітей до висновку, що основна думка цієї казки криється в прислів’ї «Хочеш їсти калачі — не сиди на печі». Тобто, щоб бути ситим, не можна ледарювати.



 

Логіко-математична вправа «Будь уважним»

Мета:

  • закріплювати знання персонажів казок;
  • розвивати мовлення й мислення;
  • удосконалювати вміння аналізувати й класифікувати.

Вихователь роздає дітям картки, на кожній з яких зображено по три персонажі з народних казок. Приміром:

  • мишенята, Колобок і Півник;
  • Котигорошко, вовк і Змій;
  • Курочка Ряба, баба і Коза-дереза.

Діти мають назвати цих персонажів, визначити який з них зайвий і позначити його фішкою, а також вказати казку, до якої належать два інших персонажі. Вихователь спонукає дітей аргументувати свою думку.



 

Гра-руханка «Яблунька»

Мета:

  • знімати емоційне й психофізичне напруження;
  • створювати веселий настрій.

Діти стають кружка і повторюють за вихователем слова вірша та відповідні рухи:

Викопали ямку ми ось таку, (вдають, ніби копають лопатою)
Посадили яблуньку у садку.
Виростай же, яблунько,
Ось така висока! (стають на носочки й тягнуться вгору)
Розпускайся, яблунько,
Ось така широка! (широко розводять руки в сторони)
Рости, рости, яблунько, —
В добрий час!
Потанцюй же весело
Ти для нас. (танцюють)



 

Мовленнєва вправа «Оксанчині скоромовки»

Мета:

  • розвивати дикцію, виразне мовлення.

Вихователь з дітьми розучують найпростіші скоромовки:

В сіренької горлички туркотливе горлечко.

Босий хлопець
Сіно косить.

Семен сіно віз — не довіз,
Лишив сани — узяв віз.

Росте липа біля Пилипа.

Бабин біб розцвів у дощ.
Буде бабі біб у борщ.

Ворона сороці намисто купила,
В намисті сорока намистинки лічила.



 

Малювання «Смішинки від Галинки»

Мета:

  • розвивати фантазію, уяву;
  • створювати веселий настрій.

Діти об’єднуються в четвірки. Кожна з них має створити незвичайний малюнок. Розпочинає перший гравець. Він відвертається від решти й малює на папері будь-чию голову: людини, тварини, вигаданої істоти. Після цього згортає аркуш так, щоб закрити намальоване, і передає його наступному гравцеві. Той так само потай домальовує шию: довгу, коротку, товсту чи криву. Відтак складає та передає аркуш. Два інші гравці малюють тулуб з верхніми кінцівками і ноги/лапи. Коли зображення готове, діти розгортають аркуш і дивляться, що в них вийшло, вигадують істоті ім’я, складають про неї історію.



 

Пальчикова гімнастика за казкою «Ріпка»

Мета:

  • розвивати дрібну моторику рук.

Вихователь припускає, що після малювання в дітей втомилися пальчики, і пропонує виконати пальчикову гімнастику. Наслідуючи його рухи, діти пригадують і показують персонажів казки «Ріпка»:

  • бабуся — імітують зав’язування хустки під підборіддям;
  • онучка — рухають вказівними пальцями «по спіралі», демонструючи коси дівчинки;
  • дід — пальцями обох рук погладжують підборіддя зверху вниз, вказуючи на бороду;
  • Жучка — з’єднують середній, підмізинний і великий пальці;
  • кішка — середній і підмізинний пальці притискають до долоні, а поверх кладуть великий палець;
  • мишка — руку стискають у кулачок, лише мізинець відхиляють в сторону.



 

Розповідь вихователя «Як росте пшениця?»

Мета:

  • розширювати уявлення про вирощування пшениці.

Щоб отримати хліб на столі, спочатку його потрібно виростити. Звісно, батони й паляниці на полі не ростуть. Там росте жито і пшениця. У нашій державі висівають багато озимої пшениці. Роблять це восени. Усю зиму зернятка зберігаються в землі під сніговим покривом, а навесні, живлячись талою водою, проростають. Людей, які вирощують пшеницю, називають хліборобами. Зерно збирають великими машинами — комбайнами. У народі кажуть: «Якщо порахувати кількість зернят у колоскові, можна дізнатися, яким буде урожай: бідним чи багатим».



 

Вірш

Хліб од зайчика

Їздив заєць до млина.
П’ять пудів змолов зерна.
А зайчиха ніч не спала,
Паляниці випікала.
Рано-вранці у хустинці
Понесли зайці гостинці:
Пташенятам і звірятам,
Хлопченятам і дівчатам.
Аж хрустять окрайчики...
Добрий хліб од зайчика.
                                Анатолій Камінчук

Матеріали для скачування: